- ненависник
- -а, ч.1) кого, чого і без додатка. Людина, яка ненавидить кого-, що-небудь.2) рідко. Той, кого ненавидить хто-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
ненависник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
НЕНАВИСТНИК — [ненависник], ненавистника, муж. (книжн.). Человек, желающий зла, исполненный злобы, ненависти к кому нибудь. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ненавидець — дця, ч., діал. Ненависник … Український тлумачний словник
ненавидник — а, ч., діал. Ненависник … Український тлумачний словник
ненависниця — і. Жін. до ненависник … Український тлумачний словник
полонофоб — а, ч. Ненависник польської нації … Український тлумачний словник
русофоб — а, ч. Противник, ненависник росіян і всього російського; прот. русофіл … Український тлумачний словник
слов'янофоб — а, ч. Противник культурно політичного зближення зі слов янськими народами і державами; ненависник усього слов янського … Український тлумачний словник
туркофоб — а, ч. Противник, ненависник турків і всього турецького; прот. туркофіл … Український тлумачний словник
українофоб — а, ч., іст. Противник, ненависник українців і всього українського; прот. українофіл … Український тлумачний словник